Сторінка логопеда 2

  Cловник логопедичних термінів

Автоматизація звуку - один з етапів корекції неправильної звуковимови. Проводиться після постановки звуку. Правильна вимова звуку закріплюється в складах, словах, фразах, самостійному мовленні шляхом частого повторення і застосування спеціальних вправ.

Аграматизм – порушення розуміння і вживання граматичних засобів мови.
Алалія – відсутність чи недорозвинення мовлення внаслідок органічного ураження мовних зон кори головного мозку у внутрішньоутробному чи ранньому періоді розвитку дитини. Розрізняють моторні і сенсорні алалії.
Амімія - відсутність мімічних рухів, спостерігається при парезах і паралічах.
Артикуляція – діяльність мовних органів, зв'язана з промовлянням звуків мови та різних їх комплексів, що складають склади, слова.
Артикуляційна гімнастика - підготовчі вправи, метою яких є вироблення правильних, повноцінних рухів артикуляційних органів, необхідних для правильної вимови звуків.
Аутизм - замкнутість, відстороненність від реального світу, занурення у світ власних внутрішніх переживань.
Афазія – повна чи часткова втрата мовлення, обумовлена локальними ураженнями головного мозку.
Афонія – повна відсутність голосу.
Брадилалія – патологічно уповільнений темп мовлення.
Гаммацизм – недолік вимови звуків г, гў.
Дисграфія – порушення процесу письма.
Дислалія – порушення звуковимови при нормальному слухові і збереженній інервації мовного апарату.
Дислексія – порушення процесу читання.
Дизартрія – порушення вимовної сторони мовлення, обумовлене недостатністю іннервації мовного апарату.
Заікання – порушення темпо-ритмічної організації мовлення, обумовлене судомним станом м'язів мовного апарату.
Каппацизм – недолік вимови звуків к, кў.
Контамінація - помилкове відтворення слів, що полягає в об'єднанні в одне слово складів, що відносяться до різних слів.
Корекція – педагогічний та лікувальний вплив, спрямований на подолання вад у розвитку дитини.
Логопедія – наука про порушення мовлення, про методи їх попередження, виявлення, усунення засобами спеціального навчання і виховання.
Ламбдацизм – неправильна вимова звуків л, лў.
Мутизм – припинення мовного спілкування з оточуючими внаслідок психічної травми.
Недорозвинення мовлення – якісно низький рівень сформованості порівняно з нормою тієї чи іншої мовної функції або мовної системи в цілому.
Загальне недорозвинення мовлення (ЗНМ) – різні мовленнєві розлади, при яких у дітей порушене формування всіх компонентів системи мовлення, що відносяться до звукової і змістовної сторони.
Парафазія – порушення мовленнєвого висловлювання, що виявляється в неправильному вживанні звуків чи слів в усному і письмовому мовленні (заміна звуків, заміна слів близькими за звучанням або за змістом).
Розпад мовлення – втрата вже сформованих мовних навичок і комунікативних умінь внаслідок локальних уражень мозку.
Ринолалія – порушення тембру голосу і звуковимови, обумовлене анатомо-фізіологічними дефектами мовного апарату.
Ротацизм – неправильна вимова звуків р, рь.
Сигматизм – неправильна вимови свистячих і шиплячих звуків.
Тахілалія – патологічно прискорений темп мовлення.
Фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення (ФФНМ) – порушення процесів формування вимовної сторони мовлення в дітей з різними мовними розладами внаслідок дефектів сприйняття і вимови фонем.
Эхолалія – автоматичне посліввторення слів слідом за їхнім відтворенням.

КОЛИ СЛІД ЗВЕРНУТИСЯ ДО ЛОГОПЕДА?

Часто батькам говорять, що заняття з логопедом можна починати тільки тоді, коли дитині буде три роки. Це не правильно. Тим більше, що найчастіше і насамперед консультація логопеда необхідна мамі й татові, а вже потім дитині. Робота з малюком (особливо, якщо він молодший 3-х років) завжди набагато ефективніша, якщо проводиться батьками! Роль логопеда в цьому випадку полягає в навчанні батьків прийомів мовленнєвої компенсації та розробки комплексу заходів щодо подолання мовленнєвої недостатності або конкретних дефектів.

До логопеда слід звернутися, якщо:
• До 2-х років у дитини не з'явилося мовлення (дитина мовчить) або словник дитини налічує не більше 10 слів. Кваліфікований фахівець (логопед) уміє не тільки виправляти і ставити звуки, але й стимулювати появу мовлення в дітей, які не говорять!
• Дитині більше 4-х років, а вона не вимовляє (чи неправильно вимовляє) звуки рідної мови. У цей час фонетична система повністю сформована, і дитина повинна говорити правильно.
• Дитина почала повторювати перші звуки, склади, слова (заїкається).
• Дитині більше 6-ти років, а вона не запам'ятовує вірші, не може переказати текст, порушує структуру слів (спотворює слова).

Якщо дитина не розмовляє.Що відбувається?

В сім'ї народився малюк. Скільки радості доставляють батькам перша усмішка, перше аґукання, перші лепетні слова. Але раптом батьки починають помічати щось недобре. Однолітки дитини почали говорити словами і фразами, а ваш малюк як і раніше лепече щось незрозуміле. Вірніше, ви його можете зрозуміти, але насилу. Що робити? Звичайно, не слухати порад доброзичливців,. почекати, поки саме собою налагодиться. Ні! Потрібно порадитися з фахівцем. Дуже важливо виявити неблагополуччя мовного розвитку дитини і подолати його якомога раніше.

Найчутливіший період для розвитку мови - від 1 року до 5 років. Чим раніше нормалізована мова дитини, тим більше сприятливим буде прогноз його подальшого розвитку. Затримка темпів мовного розвитку функціонального характеру, як правило, обумовлена неправильним вихованням або частими захворюваннями дитини. Усунення причини, що викликає відхилення в розвитку дитини, зміну умов його виховання визначають успішність подальшого розвитку дитини в дошкільному і шкільному віці. Якщо вчасно не звернути уваги на мовні проблеми, вони можуть прийняти необоротний характер і спотворити подальше становлення мови і особистості дитини. Таким чином, успішність розвитку дитини залежить від активної позиції батьків.

Чому у дитини мовлення формується із затримкою?

Виділяється дві групи чинників, що обумовлюють затримку в темпах формуванні мовлення:
а) недосконалість соціальних умов виховання і педагогічні помилки;
б) недостатність сенсомоторної або неврологічної бази мови дитини.

До першої групи можна віднести неправильні методи виховання в сім'ї: мамі ніколи з малюком займатися, читати книги, розмовляти, грати, гуляти, співати пісні - тобто стимулювати появу мови; або, навпаки, гиперопіка: мами і тата готові все робити за малюка самі - навіть говорити. І в тому, і в іншому випадку у дитини не формується мотивація мовного спілкування. В першому випадку не має до кого звертатися, в другому - немає чого, все і так буде зроблено вчасно.

До другої групи причин затримки мови є: гіпоксія (може розвиватися, якщо у матері були вада серця, ранній токсикоз, анемія, патологія пуповини); родова травма;
асфіксія; внутрішньоутробна інфекція або інфекція в перші тижні життя малюка; хірургічні операції до 3-х років; проблеми з кров'ю у новонародженого; порушення темпів зростання і розвитку в перший рік життя; «тривала желтушка» (високий рівень білірубіну негативно впливає на мозок, слух, зір, нервову систему); проблеми зі слухом;
розумова відсталість; черепно-мозкова травма; часто падав; важко хворів в перші роки життя; у когось з родичів були психічні захворювання, проблеми з мовою.

Що необхідно робити?

• обстежити слух
• пройти повне неврологічне обстеження, проконсультуватися з психологом і логопедом.
Не слід думати що дитина лінується або не «хоче» говорити. Діти в цьому віці не знають втоми. Необхідно вчасно виявити проблему, і якомога раніше починати заняття з логопедом. Найефективнішим періодом для корекції мови вважається вік від 2.5 до 5 років. Якщо цей період упустити, то потім буде складніше і у дитини можуть з'явитися проблеми з успішністю в школі.

Розвитку дрібної моторики рук фахівці надають особливу увагу. На кінчиках пальців розташовані активні точки, пов'язані з мовними центрами мозку. Тут допоможуть заняття з конструктором, мозаїкою, ліплення з глини і пластиліну. Але головне- це ваше спілкування з малюком, ваш особистий приклад. З малюком потрібно більше займатися: розмовляти, співати, розказувати вірші, потішки, читати книжки, грати, імітувати різні звуки. При цьому всі свої дії і дії дитини потрібно озвучувати. Стежте за тим, щоб дитина дивилася на вас, коли ви говорите, щодня вводьте нові слова, часто повторюйте їх, щоб він швидше їх запам'ятав. Розказуйте малюку для чого призначені ті або інші речі, що з ними можна робити, а чого робити не можна. У жодному випадку не примушуйте дитину повторювати за вами якщо він цього не хоче, інакше з часом всі завдання, які ви будете перед ним ставити, вимагаючі від нього словесних дій, будуть їм ігноруватися або відкидатися.

Якщо ви хочете допомогти своїй дитині забудьте слова «скажи» та «повтори» хоча б на перший час!

Ознаки благополучного розвитку мовлення у дитини
• Фізичний розвиток дитини відповідає віку.
• У дитини немає ніяких неврологічних захворювань.
• Дитина активно спілкується із знайомими і рідними і соромиться розмовляти з незнайомими людьми.
• Дитина охоче повторює за вами все, що чує.
• Дитина активно вирішує свої проблеми за допомогою мови.
• Дитина вслухується в свою мову і прагне виправити свої помилки сама.
Ознаки неблагополучного розвитку мовлення у дитини
• Дитина розвивається із затримкою.
• Дитина перенесла важкі захворювання.
• У дитини є неврологічні захворювання.
• Дитина неохоче повторює за вами слова і пропозиції, які віна чує.
• Коли дитина чує прохання «Повтори» або «Скажи це ще раз», вона мовчить.
• Вона вважає за краще вирішувати свої проблеми самостійно, не звертаючись до вас за допомогою («самостійна дитина»).
• Дитині байдуже, чи розуміє її хтось. Вона говорить на одній їй зрозумілій мові. На зауваження «Скажи ще раз краще» не реагує.
• Мова дитини значно відстає від рівня розвитку мови її однолітків.
Якщо ви знайшли хоча б одну ознаку неблагополучного розвитку мовлення дитини - вашій дитині необхідна допомога!